Рифампіцин

Рифампіцин — антибіотик, протитуберкульозний засіб. Активний щодо мікобактерій туберкульозу та ліпи, діє на грампозивальні (особливо стафілококи) і грамотразні (менингоококу, перегоноку) коки, менш активні щодо грамотрикальних бактерій.

Механізм дії пов'язаний із заглушенням ДНК-залежної РНК-полімерази мікроорганізмів.

Брутто-формула: C43H58N4O12

Молекулярна маса: 822,94

Фармакологічна дія

Напівсинтетичний антибіотик широкого спектра дії, з групи рифаміцину. Має бактеріостатичний, а у високих концентраціях — бактерицидну дію. Високоактивний щодо Mycobacterium tuberculosis, є протитуберкульозним препаратом першого ряду. Активний щодо грампозитивних мікроорганізмів (Staphylococcus spp., зокрема й множин стійких; Streptococcus spp., Bacillus anthracis), а також щодо деяких грамотрикальних мікроорганізмів. Діє на збудників Brucella spp., Legionella pneumophila, Salmonella typhi, Mycobacterium leprae, Chlamydia trachomatis. Стійкість до рифаміцину розвивається швидко. Перехресної стійкості з іншими протитуберкульозними препаратами (за винятком інших рифампіцинів) не зазначено.

Показання

Туберкульоз різної локалізації (усі форми).
Інфекційно-запальні захворювання, викликані чутливими до препарату мікроорганізмами (насамперед множинно стійкими стафілококами), зокрема:

• остеомиелит;
• пневмонія;
• пиелонефрит;
• лепра;
• менінгококове носіння.