Офлоксацин

Офлоксацин C18H20FN3O4 — антибактеріальний засіб групи фторхінолонів II покоління. Кристалічний порошок злегка жовтуватого кольору, без запаху, гіркого смаку. Малорозчинний у воді та спирті. Молекулярна маса 361,4.

Офлоксацин є рацемічною сумішшю L- і R-антиомірів, антибактеріальна активність зумовлюється L-енантиомером — левофлоксацином, у такий спосіб антибактеріальна активність офлоксацину вдвічі менше, ніж у левофлоксацину.

Фармакологічна група

Хінолони/фторхінолони. 

Застосування

• Інфекційно-запальні захворювання, спричинені чутливими мікроорганізмами, зокрема інфекції дихальних шляхів (пневмонія, загострення бронхіту), лор-органів (синусит, фарингіт, середній отит, ларингіт, трахеїт), шкіри та м'яких тканин, кісток і суглобів, черевної порожнини, органів малого таза, нирок і сечовивідних шляхів (пієлонефрит, цистит, уретрит), статевих органів (зокрема перегонів, простат), хламідійні інфекції, септицедія, туберкульоз (у складі комплексної терапії), профілактика інфекцій у пацієнтів з імунодефіцитом.
• В офтальмології: бактеріальні виразки рогівки, кон'юнктивіт, блефарит, мейбоміт, дакриоцистит, кератит, хламідійні інфекції очей, профілактика інфекційних ускладнень у післяопераційному періоді після хірургічних втручань щодо видалення інорідного тіла та травми ока.
• Лор-практика: гострий і хронічний бактеріальний зовнішній і середній отит, отит із перфорацією барабанної перетинки або тімпанопункцією; профілактика інфекційних ускладнень під час хірургічних втручань.