Лютеїн

Лютеїн C40H56O2 — пігмент, що належить до групи кисневих каротиноїдів, — ксантофілів. Ксантофіли — головна складова частина жовтих пігментів у листі, квітках, плодах і нирках вищих рослин, а також у багатьох водоростях і мікроорганізмах.

Молекула лютеїну ліпофільну. Наявність зв'язаних подвійних зв'язків пояснює світлопоглинальні властивості й антиоксидантну дію лютеїну.

Лютеїн (і його ізомер — зеаксантин) відіграє велику роль у фізіології зору. Як компонент зорових пігментів.

У нього дві основні функції:

• Збільшення гостроти зору завдяки зменшенню хроматичних аберацій, тобто фільтруванню зорово-неефективної частини спектра до її потрапляння на фоторецептори (усунення «аберраційного ореолу»). Це забезпечує більшу чіткість зору, здатність розрізняти деталі.
• Фотопротекція. Зменшується потік найагресивніших частин видимого спектра — синьо-фіолетової, яка відповідає діапазону поглинання лютеїну.
• Також лютеїн забезпечує захист від вільних радикалів, що утворюються на прямому світлі. Зменшення такого захисту призводить до дегенерації сітківки та поступової втрати зору.

Властивості

• Стан: жовто-жовтогарячі кристали
• Молярна маса 568,87 г/моль
• Температура плав. 180, 177−178
• Розчинність у воді: не розчинимо

Застосування

• Лютеїн зареєстрований як дозволена добавка до їжі E161 b (відноситься до барвників).
• Лютеїн використовується в фармацевтичній та косметичній промисловості, для збагачення харчових продуктів, входить до складу кормів для тварин і риб.
• Лютеїн входить до складу біологічно активних добавок і деяких безрецептурних лікарських препаратів.