Вітамін — В12

Вітамін B12 (цианкобаламін) назвали антианемічним, позаяк він оберігає організм від злоякісної анемії. Хвороби виникає через брак в організмі двох чинників — зовнішнього та внутрішнього. Зовнішній чинник представлений вітаміном B12 і міститься в кормах, внутрішній — мукопротеїдом шлункового соку.

Хімічна будова та властивості

• Вітамін B12 (C63H88CoN14O14P) — кристалічна речовина рубіново-червоного кольору, добре розчиняється у воді, етанолі, не розчиняється в бензолі, хлороформі й ефірі, без запаху та смаку, руйнується під дією сонячного світла та високих температур, окислювачів і відновлювачів.
• Молекула вітаміну B12 містить дві частини — хромофорну та нуклеотидну. Хромофорна частина складається з чотирьох частково відновлених піррольних ядер, які з'єднані між собою звичайним зв'язком (ядро D) і координаційної (ядра A, В і С) — з кобальтом, Нуклеотидна частина вітаміну складається з 5,6-диметилбензимідазолу, залишку рибози та фосфорної кислоти. Вона зв'язана ковалентно з хромо-форною частиною (через ядро D) і координаційно-з атомом кобальту. Ядра пірролу містять вісім метальних груп, три залишки пропіонова кислоти та три залишки оцтової кислоти. Карбоксильні групи амідовані. Атом кобальту пов'язано з групою CN (R). Молекулярна маса вітаміну B12 дорівнює 1356. Елементарний склад вітаміну B12 — С63Н90N14РСо.
• Хромофорна частина фактично є порфірином і схожа на гемін або хлорофіл. Розрізняють кілька кобаламінів, які відрізняються між собою за остаточним (R), пов'язаним із кобальтом: циан- (зобносно вітамін B12), оксид-, нітрит- та хлоркобаламіни. Всі вони мають вітамінну активність.

Значення для обміну речовин

Вітамін B12 впливає на біосинтез нуклеїнових кислот, білків, перетворення вуглеводів, сприяє накопиченню жиру, відновленню SH-груп KoA, активує каротину та забезпечує утворення в організмі вітаміну А з каротинів, стимулює нормальний еритропоез та утворення макроергів, сприяє ресинтезу метіоніну, утворенню адреналіну та норадреналіну, креатину та інших сполук. Метилкобаламін бере участь у біосинтезі метіоніну, оцтової кислоти та метану. 5-Дезоксиаденозильна похідна вітаміну слугує коферментом ферментів, за допомогою яких відбувається перетворення глутамінової кислоти на аспарагінову, і ферментів, що каталізують утворення дезоксицидин-5-дифосфату з цитидин-5-трифосфату та ін.

Застосування

• Використовують для підвищення продуктивності тварин і під час лікування багатьох хвороб.
• Зокрема, кормовий кобаламін у дозі 60 мкг на 1 кг кукурудзяного або ячмінного раціону підвищує привіс курчат на 7%.
• Застосовують під час лікування анемій, гепатитів, хірургічних захворювань, хвороб нервової системи, у онкологічній практиці тощо.

Вітамін B12 або ціанокобаламін є єдиним водорозчинним вітаміном, який акумулюється в організмі, накопичується в нирках, печінці, селезінці та легенях.

Цей вітамін є порівняно стабільним до світла та високих температур.

Рослинні джерелами ціанокобаламіну вважаються соєва продукція, морська капуста, хміль і дріжджі. З тваринних джерел вітамін В12 може міститися в печінці, нирках, яловичині, домашньому птелеві, рибі, яйцях, молоці, сирі, устрицях і макрелі.

Ціанокобаламін бере участь у таких процесах, як-от перенесення водню, трансметування, а також в активації синтезу метіоніну. Також наявність в організмі вітаміну В12 допомагає посилити накопичення протеїну.

Вітамін В12 бере участь у кровотворенні, регулює вуглеводний і жировий обмін в організмі. У разі браку цього вітаміну розвивається малокров'я — анемія. Також наявність малої кількості цього вітаміну в організмі призводить до розладів не тільки нервової системи, але й залоз внутрішньої секреції, мозку, захворювання бери-бери, порушення травлення.

Вітамін В12 бере участь у переробленні білків, вуглеводів і жирів і у формуванні здорових клітин.