Бетаметазон

Бетаметазон C22H29FO5 — синтетичний глюкокортикоїдний препарат.

Молекулярна маса: 392.461г/моль

Фармакологічна дія

У разі безпосередньої аплікації на судини чинить вазоконстрикторний ефект.

Бетаметазон має виражену дозозалежну дію на метаболізм вуглеводів, білків і жирів.

Має катаболічну дію в лімфоїдній і сполучній тканині, м'язах, жировій тканині, шкірі, кістковій тканині. Остеопороз і синдром Іценко-Кусингу є головними чинниками, що обмежують тривалу терапію ГКС. Унаслідок катаболічної дії можливе заглушення росту в дітей.

У разі системного застосування терапевтична активність бетаметазону зумовлена протизапальною, протиалергічною, імунодепресивною та антипроліферативною дією.

У разі зовнішнього та місцевого застосування терапевтична активність бетаметазону зумовлена протизапальним, протиалергічним і антиексудативним (завдяки вазоконстрикторному ефекту) дією.

За протизапальною активністю перевищує рівень гідрокортизону в 30 разів, не має мінералосортикоїдної активності. Наявність у молекулі атому фтору підсилює протизапальну активність бетаметазона. Бетаметазон у формі дипропіонату характеризується тривалою дією.

Фармакокінетика

Зв'язування з білками плазми становить приблизно 64%, Vd — 84 л. Метаболізується в печінці. Метаболіти виводяться переважно нирками, невелика частина — з жовчкою.

У разі всмоктування через шкіру бетаметазон характеризується східними фармакокінетичними властивостями, як під час зовнішнього, так і у разі системного застосування. Системне всмоктування після зовнішнього застосування становить 12-14%.

За місцевого та зовнішнього застосування під час інтактної шкіри всмоктування може бути незначним. Наявність запального процесу, а також застосування оклюзійної пов'язки, може збільшувати обсяг всмоктування.

Показання

Для приймання всередину: первинна або вторинна недостатність функції надниркових залоз, вроджена гіперплазія надниркових залоз, гострий (нігнійний) і підгострий тиреоїдит, гіперкальціємія внаслідок пухлинного захворювання, ревматичні захворювання, колагенові хвороби, алергічні захворювання, симптоматичний сароїдоз, синдром Лефлера, бериліоз, ідіопатична або вторинна тромбоцитопія в дорослих, аутоімунна гемолітична анемія, еритробластопнію (еритроцитарна анемія), еритроридна гіпопластична анемія, трансфузійні реакції, паліативна терапія лейкемії та лімфоми в дорослих і гострої лейкемії в дітей; виразковий коліт, параліч Белла.