Азотна кислота

Азотна кислота (HNO3) — сильна одноосновна кислота. Тверда азотна кислота утворює дві кристалічні модифікації з моноклинною та ромбічною решітками.

Азотна кислота змішується з водою в будь-яких співвідношеннях. У водних розчинах вона практично повністю диссоціює на іони. Утворює з водою азеотропну суміш із концентрацією 68,4% і tкіп 120 °C за нормального атмосферного тиску.

Відомі два тверді гідрати: моногідрат (HNO3_H2O) і тригідрат (HNO3_3H2O).

Фізичні та фізико-хімічні властивості

• Азот в азотній кислоті чотиривалентний, ступінь окиснення +5.
• Азотна кислота — безбарвна рідина, що димить на повітрі.
• Температура плавлення — 41,59 °C, кипіння +82,6 °C із частковим розкладанням.
• Азотна кислота змішується з водою у всіх співвідношеннях.
• Водні розчини HNO3 з масовою часткою 0,95-0,98 називають «димною азотною кислотою», з масовою часткою 0,6-0,7 — концентрованою азотною кислотою.
• З водою утворює азеотропну суміш (масова частка 68,4%, d20 = 1,41 г/см, Tкіп = 120,7 °C)

У разі кристалізації з водних розчинів азотна кислота утворює кристалогідрати:

• моногідрат HNO3_H2O, Tпл = −37,62 °C
• тригідрат HNO3_3H2O, Tпл = −18,47 °C

Застосування

Азотна кислота є однією з найбільш великонтоннажних хімічних продуктів.

• у виробництві мінеральних добрив;
• у військовій промисловості (димна — у виробництві вибухових речовин, як окислювач ракетного палива, розбавлена — у синтезі різних речовин, зокрема отрутних);
• вкрай рідко в фотографії — розбавлена — підкислення деяких тонувальних розчинів;
• у верстатовій графіці — для травлення друкованих форм (офітних дощок, цинкографічних типаційних форм і магнієвих кліше);
• у виробництві барвників і ліків (неіроголіцерин)
• у ювелірній справі — основний спосіб визначення золота в золотому сплаві.