Бензідамін

Бензидамін C19H23N3O — лікарський засіб, нестероїдний протизапальний препарат, що має знеболювальну, жарознижувальну та протизапальну дію. Застосовується для зменшення післяопераційних і посттравматичних болів і набряків, сприяє загоєнню ран. Препарат також використовується зовнішньо під час лікування ревматичних захворювань і запалення порожнини рота та горла.

У разі інфекційно-запальних захворювань використовується тільки в складі комбінованої терапії.

Молекулярна маса: 309,405 г/моль

Фармакологія

На відміну від інших нестероїдних протизапальних препаратів, бензидамін не інгібує циклооксигеназу або ліпооксигеназу і, імовірно, не викликає відповідних побічних ефектів.

За даними розробника препарату, зменшує проникність капілярів, стабілізує лізосомальні мембрани, гальмує вироблення АТФ, інших макроергічних сполук у процесах окисного фосфорилювання, гальмує синтез або інактивує простагландини, гістамін, брадікініни, цитокіни, чинники комплементу та інші неспецифічні ендогенні «пошкоджувальні чинники». Блокує взаємодію брадікініну з тканинними рецепторами, відновлює порушену мікроциркуляцію та знижує больову чутливість у вогнищі запалення.

Впливає на таламічні центри больової чутливості (локальна блокада синтезу PgE1, PgE2 і PgF2альфа). Анальгезувальна дія зумовлена непрямим зниженням концентрації біогенних амінів, що мають альгогенні властивості, і збільшенням порога больової чутливості рецепторного апарату.

За місцевого застосування добре всмоктується через слизові оболонки та швидко проникає в запалені тканини. Виводиться нирками у формі метаболітів і через кишківник.