Еймеріоз великої рогатої худоби

Еймеріоз великої рогатої худоби — досить поширена хвороба, яку викликають майже 10 видів еймерій, що вирізняються за формою, розміром, кольором та іншими ознаками.

Механізм дії

• Тварини з водою або кормом ковтають ооцити еймерій, з яких у кишківнику виходять спорозоїти. Останні впроваджуються в клітини епітелію або підсистемого шару стінки кішок або, проникнувши в судини гематогеневим способом (через кров), заносяться в печінку, нирки та інші органи, де починають ділитися та перетворюються на мерозити (виходить безполої розмноження). Епітеліальні клітини водночас руйнуються, а мерозити, щовільні, проникають у нові епітеліальні клітини та знову діляться кілька разів. Потім настає статевий процес — гаметогонію з формуванням жіночих (макрогамети) і чоловічих (мікрогаментів) статевих клітин. Під час їх злиття утворюється зигота, яка перетворюється на ооцисту. Неспортована оциста разом із фекаліями залишає організм господаря. У зовнішньому середовищі за наявності вологи, тепла та кисню всередині опоцисти утворюються 8 спорозоїтів, тобто формується спорульована ооциста еймерій.
• У зв'язку з концентрацією наголов'ї на обмеженій території захворювання набуває масового характеру. Болить переважно телята від 1 міс до 2 років. Дорослі тварини є паразитоношниками. Захворювання реєструється частіше в теплі роки з підвищеною вологістю. Джерелом зараження є годівниці, підстилки, інвазовані тварини.
• Інкубаційний період еймеріозу великої рогатої худоби триває від 1 до 3 нід. У телят хвороба протікає гостро, але може носити підгострий і хронічний характер. У разі гострої течії тварини стають млявими, швидко стомлюються. У перші дні з'являється профузний понос. Надалі в фекаліях виявляються наявність слизу та крові. Актив дефекації мимовільний, анальний отвір відкритий. Румінація ослаблена, а перистальтика кишківника посилена. Температура тіла підвищена до 40–41 °C. У подальшому теляті лежать, відмовляються від корму, очі запали, спостерігається кахексія. Видимі слизові оболонки бліді, анус відкритий, акт дефекації мимовільний. Продовжується кривавий понос, але температура тіла знижується до 36-37 °C, потім настає загибель тварин. Смертність може досягати 45%.
• Діагроз ставиться комплексно. Водночас враховують епізоотологічні дані, клінічні ознаки та виявлення в фекаліях великої кількості ооцист еймерій. Еймеріоз великої рогатої худоби необхідно диференціювати від колібактеріозу, паратифу, пастереллезу, ентероколітів незамінного походження.
• Дорослим тваринам надають спокій, покращують годування. Для лікування рекомендуються сульфаніламідні препарати (наприклад, розчин норсульфазолу по 60 мг/кг маси тіла з фуразолідоном по 2-3 мг/кг маси тіла впродовж 4-5 днів, сульфадимезин по 80-100 мг/кг 2 рази на день 5 днів поспіль або поєднання сульфадимезину з лівоміцетином по 20 мг/кг або хлортетрацикліном по 10 мг/кг маси тіла, кокцидин у дозі 80 мг/кг, ампроліум — 0,02 г/кг, кокцидіоніт — 0,08 г/кг; кліпідол — 0,02 г/кг; хімкцид 0,4-0,6 г/кг маси тіла тварини. Препарати дають усередину упродовж двох 4-5-денних курсів лікування з інтервалом у 3-4 дні.
• Пахвових тварин необхідно утримувати ізольовано. Поміщення та вигульні двори регулярно очищають і ретельно дезінфікують. Як хіміопрофілактики застосовують хімкцид у дозі 0,3 г/кг, кокцидіоніт (0,03 г/кг) з ліволітином (0,02 г/кг), кокцидин (0,08 г/кг) з біоміцином (0,02 г/кг). Препарати дають що 5 днів разом із концентрованими кормами.